platieshop2013good.ru
Главная Педикюрный аппарат подолог купить

Болею псориазом

Быстрое устранение мимических морщин в домашних условиях


Читать дальше

Хроничні поліпи кишечника


гепатит с fito terapiea

Поліпи кишечника і поліпозні синдроми Поліпи та поліпозні синдроми. Визначення поліпа не відрізняється чіткістю.В даний час істинним поліпом вважають розростання залозистого епітелію, що утворить підвищення над рівнем слизової оболонки у вигляді широкого грибоподібної, часто гіллястого освіти, що сидить на більш вузькій ніжці, а іноді на широкій основі .

Етіологія і патогенез. Встановити істинну частоту появи доброякісних поліпів товстої кишки дуже важко, оскільки вони протікають практично безсимптомно, і виявляють їх найчистіше випадково у хворих, що пред’являють скарги на дискомфорт, біль в області заднього проходу, дисфункцію кишечника, патологічні виділення з заднього проходу і т. п. , які є ознаками інших захворювань (геморой, парапроктит, анальна тріщина, коліт, рак прямої кишки та ін.) У зв’язку з цим близьку до істинної частоту поліпів можна встановити тільки в результаті проведення цільових профілактичних обстежень населення або розтинів. В результаті робіт вчених встановлено, що частота виявлення аденом товстої кишки (при використанні тільки ректороманоскопії) коливається від 2,5 до 7,5% загальної кількості обстежених. Однак справжня частота їх виникнення, безумовно, вище так як при обстеженні автори не оглядали інші відділи товстої кишки, в яких розташовується близько 50% всіх аденом товстої кишки.

Етіологія поліпів прямої та ободової кишки не з’ясована. Роботи, в яких вивчена вірусна природа цих захворювань, мають теоретичний характер, так само як і створення моделі товстокишкового поліпозу на тваринах.

Збільшення частоти появи доброякісних пухлин товстої кишки зв’язують із впливом навколишнього середовища (мегаполіси, наявність великих виробництв), зменшення фізичної активності. Важливим фактором, що впливає на збільшення частоти розвитку захворювання товстої кишки, багато дослідників вважають зміну характеру харчування населення в умовах індустріалізації.

Встановлено, що основною особливістю харчування жителів економічно розвинених країн є переважання в раціоні висококалорійних продуктів з великим вмістом тваринних жирів при невеликій кількості клітковини.

Все це призводить до того, що в товсту кишку потрапляє химусом, що містить мало клітковини, що позначається на зниженні моторної активності кишки, і велика кількість жовчних кислот, які, як встановлено, у процесі травлення перетворюються на речовини, які надають канцерогенний вплив на слизову оболонку. Зниження швидкості проходження хімусу по кишці створює більш тривалий контакт канцерогенів і слизової. Все це викликає порушення і мікробного пейзажу, що в свою чергу змінює склад ферментрв мікробного походження.

Клінічна картина. У більшості хворих доброякісні новоутворення товстої кишки протікають безсимптомно і виявляють їх, в основному, при ендоскопічному дослідженні. Однак при досягненні великих розмірів (2-3см) ворсинчастий пухлин можуть відзначатися кров’янистої-слизові виділення, біль в животі і задньому проході, запор, пронос, анальний свербіж. При гігантських ворсинчастий пухлинах втрати білка та електролітів у зв’язку з гіперпродукцією слизу іноді можуть призводити до суттєвих порушень гомеостазу (диспротеїнемія, порушення водно-електролітного балансу, анемія). При них можлива поява симптомів гострої повної або часткової непрохідності (внаслідок інвагінації). Індекс малігнізації ворсинчастий пухлин досить високий і становить 40%.

Діагностика. При наявності перелічених вище симптомів необхідно проведення пальцевого дослідження прямої кишки і ректороманоскопії.

При пальцевому дослідженні вдається вивчити ділянку прямої кишки до 10см від краю заднього проходу. Цей первинний метод діагностики необхідно застосовувати завжди. Він обов’язково повинен передуватиректороманоскопії, оскільки це досить інформативний спосіб виявлення та інших захворювань прямої кишки (геморой, нориці, тріщини та ін), навколишнього клітковини (кісти і пухлини) і передміхурової залози у чоловіків (аденома, простатит, рак).

Ректороманоскопія вимагає спеціальної підготовки за допомогою очисних клізм або пероральних проносних (фортранс та ін) Цей метод дослідження більш інформативний і дає можливість виявити більшу частину поліпів товстої кишки, тому що більше 50% з них локалізуються в прямій і сигмовидної кишках, тобто в межах досяжності Ректоскопи (25-30см від краю заднього проходу). При виявленні поліпів в прямій і сигмовидної кишки необхідно ретельне дослідження верхніх відділів товстої кишки і шлунку, так як нерідко поєднане ураження поліпами різних відділів шлунково-кишкового тракту. Для цих цілей використовуються рентгенологічні та ендоскопічні дослідження товстої кишки і шлунку.

Іригоскопія має важливе клінічне значення, вона дозволяє діагностувати більшість поліпів більше 1 см в діаметрі, більш дрібні освіти вдається виявити значно рідше. Тому при профілактичних оглядах краще скористатися колоноскопія, за допомогою якого вдається виявити практично будь-яка освіта (розміром менше 0,5 см).

При ендоскопічному дослідженні товстої кишки гіперпластичні поліпи виглядають як дрібні (менше 0,5 см в діаметрі), що злегка піднімаються над рівнем слизової оболонки освіти м’якої консистенції і звичайного кольору. Нерідко гіпертрофовані лімфатичні фолікули симулюють гіперпластичні поліпи (підтвердженням цього є гістологічне дослідження).

Лікування. Консервативних методів лікування поліпів і ворсинчастий пухлин товстої кишки на сьогоднішній день не існує.

У сучасних умовах лише видалення поліпів ендоскопічним і хірургічним шляхом гарантує успіх лікування.

Найбільш поширеними методами хірургічного лікування поліпів і ворсинчастий аденом товстої кишки є:

Поліпектомія за допомогою Ректоскопи або колоноскопа з електрокоагуляції ніжки або ложа поліпа

Трансанальна резекція прямої кишки з формуванням ректоанального анастомозу з приводу циркулярних або майже циркулярних ворсинчастий пухлин ніжнеампулярного відділу прямої кишки

Трансанальна ендомікрохірургіческое висічення новоутворення

Поліпи кишечника. Віддалені результати лікування. Враховуючи можливість рецидивування доброякісних новоутворень товстої кишки і виникнення раку, особливо в перші 2 роки після операції, хворі повинні знаходиться на постійному диспансерному спостереженні. Після видалення доброякісних поліпів перший огляд проводиться через 1,5-2 міс., Потім кожні півроку, а при ворсинчастий пухлинах-кожні 3 міс. Протягом першого року після видалення. Далі огляд проводиться 1 раз на рік.

Після видалення злокачествленних поліпів в 1-й рік після операції необхідний щомісячний огляд, на 2-му році спостереження — кожні 3 міс. І тільки через 2 роки можливі регулярні огляди кожні 6 міс.

У перші 2 роки після видалення доброякісних новоутворень виникнення рецидиву відзначено у 13% хворих, а нові поліпи в різних відділах товстої кишки — у 7%. Рецидиви після залозистих поліпів спостерігалися у 8% випадків, а ворсинчастий — в 25%. Беручи до уваги, що індекс малігнізація ворсинчастою пухлини дорівнює 40%, можливе збільшення числа злоякісних новоутворень. Поява рецидиву служить показанням до термінового повторного оперативного втручання.

До поліпів товстої кишки прикута увага колопроктології всього світу, оскільки рак кишечника в переважній більшості випадків розвивається з доброякісного поліпа. Поліпи є вирости слизової оболонки кишкової стінки.

Залежно від форми і особливостей будови виділяють різні типи поліпів. Найбільш несприятливий тип, зточки зору розвитку раку — поліпи, розростання яких на стінці кишки нагадують килим: частота розвитку злоякісної пухлини з такого поліпа досягає 40%.

Від чого це буває? Важливу роль у розвитку поліпів товстої кишки грають:

спадкові фактори; особливості харчування (багато тваринної їжі, мало рослинної); запори. Що відбувається?

У нормі клітини слизової оболонки кишечника регулярно оновлюються. Якщо цей процес відбувається нерівномірно, утворюються локальні вирости слизової кишечника поліпи.

Як правило, схильність до порушення процесу зміни клітин слизової передається у спадок.

Крім спадкових факторів, розростання поліпів і злоякісного переродження сприяє вживання великої кількості тваринної і жирної їжі і запори. Тваринні жири й білки призводять до утворення в кишечнику канцерогенних речовин, що порушують оновлення клітин слизової. Запори сприяють тривалого дії таких речовин.

Поліпи, як правило, не турбують пацієнта. Найчастіше наявність поліпа виявляється під час профілактичному огляді. У рідкісних випадках із поліпа може розвинутися кровотеча. Однак поліпи аж ніяк не безневинні: при тривалому існуванні клітини поліпа можуть ставати злоякісними. У середньому кожен п’ятий поліп перетворюється на рак.

Incoming search terms:

  • в 30 років бувають поліпи кишечника
  • Поліпи в кишечнику
  • поліпи кишечника

Источник: http://elikar.pp.ua/?p=859


Опухли ноги при сахарном диабете